(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Photo: atlanta.curbed.com / Joseph Guay

«Це вторгнення»: Трамп оголошує надзвичайний стан у країні

15 лютого 45-й президент США Дональд Трамп підписав декларацію про введення режиму надзвичайного стану на півдні країни, що дозволить йому отримати доступ до мільярдів доларів на зведення стіни уздовж сухопутного державного кордону з Мексикою в обхід Конгресу, повідомляє The New York Times.

Намагаючись повернути втрачені позиції після програшу у двомісячній битві за фінансування комплексу загороджувальних інженерних споруд, господар Білого дому стверджує, що потік наркотиків, злочинців і нелегальних іммігрантів із Мексики є серйозною загрозою національній безпеці, яка виправдовує односторонні дії та розширення повноважень президента. Фактично, оголосивши надзвичайний стан, Трамп зможе отримати відсутнє фінансування на будівництво муру без санкції Конгресу. Це дозволить йому і повернути зарплати бюджетникам, і не відмовлятися від однієї із головних передвиборчих обіцянок. До кінця каденції Дональда Трампа залишається два роки, і йому життєво необхідна «велика перемога» для того, щоби претендувати на Білий дім у 2020 році.

«Ми збираємося протистояти кризі на нашому південному кордоні, і ми збираємося зробити це так чи інакше», – заявив Дональд Трамп під час прес-конференції у Рожевому саду Білого дому лише через 13 годин після того, як Конгрес прийняв бюджет. Без грошей, які шукав американський лідер для свого проекту. «Це вторгнення», – додав він. – Маємо вторгнення наркотиків і злочинців, які прибувають у нашу країну».

Як зазначає Reuters, американський лідер зможе отримати із бюджету приблизно вісім мільярдів доларів, закладених на інші цілі. Бюджет Конгресу забезпечить 1,375 млрд доларів; з фондів Мінфіну буде виділено приблизно 600 млн дол.; з програми міністерства оборони по боротьбі з наркотиками – 2,5 млрд дол.; і безпосередньо режим НС дозволить отримати 3,6 млрд доларів із коштів, закладених на будівництво об’єктів для потреб Пентагону.

«Я хочу зробити це якнайшвидше. Я міг би побудувати стіну протягом більш тривалого періоду часу, але мені не потрібно цього, я б вважав за краще звести її якомога швидше […] ось і все», – підкреслив Дональд Трамп.

The New York Times підкреслює, що американський президент вважає за краще не використовувати кошти на допомогу в разі урагану, – ідея, яка викликала гнівні скарги із боку республіканців. Президент не був занепокоєний і тим, що відволікання грошей на будівництво стіни призведе до затримки проектів, що приносять користь військовим, таких як житло, школи та спортивні зали. «На мою думку, це виглядає не дуже важливим», – сказав він.

Американський лідер визнав, що надзвичайний стан буде оскаржуватися в судах, і навіть передбачив важкий шлях реалізації задуму. «Слухайте, я очікую, що на мене подадуть позов […] І ми переможемо у Верховному суді», – передбачив Дональд Трамп.

Photo: twitter / Donald J. Trump

Боротьба за Великий американський мур

У бюджеті на 2019 фінансовий рік, який у США розпочався 1 жовтня, на охорону кордонів було передбачено 1,3 млрд доларів. Трамп і республіканці домагалися включення до держбюджету понад 5,7 млрд зелених на спорудження бар’єру на кордоні з Мексикою. Термін фінансування роботи федеральних установ США мав закінчитися ще 7 грудня, але був продовжений на два тижні. Проте республіканці та демократи так і не змогли дійти згоди щодо фінансування президентського проекту, внаслідок чого 21 грудня в країні почався «шатдаун» – ситуація, коли федеральний уряд змушений частково або повністю припиняти діяльність центральних органів виконавчої влади та відправляти державних службовців у неоплачувані відпустки. Пауза тривала рекордні 35 днів.

25 січня президент підписав законопроект, який передбачав надання коштів для відновлення роботи уряду до 15 лютого. 14 лютого сенат Конгресу США затвердив фінансування федерального уряду до вересня поточного року, щоб уникнути нового призупинення його роботи. Бюджет, як і раніше, передбачає виділення лише 1,37 млрд доларів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою. Прес-служба адміністрації США заявила, що Трамп підпише цей документ, але також оголосить про введення надзвичайного стану.

Photo: facebook / President Donald J. Trump

Реакція

Контрольований демократами юридичний комітет Палати представників Конгресу розпочав перевірку. Конгресмени вимагають провести слухання за участю юрисконсульта Білого дому Пета Чіполлоне та представників Міністерства юстиції США. Від останніх вимагають фінансове та юридичне обґрунтування рішення про введення НС. Конгресмени також зажадали від Білого дому і Мін’юсту відповісти на питання щодо попередніх аналізів і висновків фахівців. Копії усіх озвучених у листі документів необхідно надати комітету до 22 лютого.

Голова вищевказаного комітету Джеррольд Надлер підкреслив, що «спроба президента позбавити Конгрес його обов’язків шляхом оголошення надзвичайного стану є грубим зловживанням владою». «Замість цих незаконних і непродуманих спроб обійти наші закони, президент повинен співпрацювати із Конгресом для досягнення необхідних двопартійних реформ, яких потребує наша імміграційна система», – впевнений політик.

У направленому президентові зверненні наголошується, що статистична інформація, яка нібито доводить необхідність введення надзвичайного стану на кордоні, є некоректною, а деяка навіть помилковою. «Ви порушуєте основний принцип поділу влади і підриваєте один із ключових принципів конституції. І ці дії матимуть реальні наслідки», – підкреслили в юридичному комітеті.

Спікер Палати представників і лідер демократичної меншості Сенату Конгресу Ненсі Пелосі і Чак Шумер 15 лютого повідомили, що не дозволять Трампу ввести режим надзвичайного стану. «Це явна узурпація влади розчарованим президентом, який вийшов за межі закону, намагаючись домогтися того, чого він не зміг досягти у конституційному законодавчому процесі», – в спільній заяві вони також зазначили, що через суди добиватимуться скасування декларації за підтримки частини республіканців, які також критикують дії Трампа.

Водночас лідер республіканської більшості в Сенаті Мітч Макконнелл назвав дії господаря Білого дому «передбачуваним і зрозумілим наслідком рішення демократів поставити партійну боротьбу вище за національні інтереси» зазначивши, що його партія підтримає президента.

Штати Каліфорнія і Нью-Йорк оголосили про намір оскаржувати у судах те, що губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом назвав «проектом марнославства» 45-го президента. «На щастя, Дональд Трамп – не останнє слово, – сказав демократ Ньюсом. – Суди будуть останнім словом».

Тим часом, як і передбачав американський лідер, група із захисту прав споживачів Public Citizen намагається оскаржити рішення президента у федеральному окружному суді Вашингтона. Позов поданий від імені групи захисників навколишнього середовища і трьох землевласників зі штату Техас, чиє майно може постраждати через бар’єр.

Правозахисники також стверджують, що Дональд Трамп перевищує свої повноваження і його дії суперечать принципу розподілу влади. «Замість того щоб реагувати на надзвичайну ситуацію, яка вимагає негайних дій, декларація спрямована на продовження давньої розбіжності між президентом і Конгресом з приводу того, чи варто зводити стіну вздовж південно-західного кордону, і зумовлена ​​відмовою Конгресу виділити кошти на цю мету», – підкреслюється в позові.

Як зазначає Meduza, експерти, опитані провідними американськими ЗМІ, розділилися в думці, чи має Трамп право оголосити надзвичайний стан в умовах, коли загроза безпеці країни здається далеко не очевидною. У будь-якому випадку, це рішення буде обговорюватися в Конгресі, а потім – оскаржуватися в судах. Відповідно до закону 1976, Конгрес може заблокувати рішення про введення надзвичайного стану – для цього необхідно, щоб проти виступила більшість в обох палатах. Однак президент може скористатися правом вето, обійшовши у такий спосіб рішення Конгресу.

Photo: twitter / Donald J. Trump

Стіна Трампа

Зведення комплексу загороджувальних інженерних споруд на кордоні з Мексикою було однією з головних передвиборних обіцянок 45-го президента. Політик всіляко переконував своїх прихильників у тому, що мур повинен захищати американців від наркоторговців і «поганих хлопців», а всі витрати візьме на себе мексиканський уряд. Кричалка «Вuild that wall!» («Побудуйте цю стіну!») стала однією з найпопулярніших на мітингах за участю Дональда Трампа – не враховуючи «Lock her up!» («За ґрати її!» – ідеться про Хілларі Клінтон) та «Make America Great Again!».

У січні 2017 року президент США, як і обіцяв, розпорядився розпочати всі необхідні приготування для будівництва захисної споруди. У серпні 2017 року його адміністрація повідомила, що було відібрано чотири компанії для створення зразків паркану. Через місяць почалося зведення восьми прототипів, висота – від п’яти до дев’яти метрів. «Завершення будівництва зразків очікується протягом 30 днів», – пообіцяли у Службі митного і прикордонного контролю США.

У жовтні 2017 року президент оголосив про створення п’яти прототипів стіни. За його словами, у необхідності зведення бар’єру його переконував прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. «Він завжди говорив мені, що стіна спрацьовує, і просив повірити йому на слово. У них теж була ситуація, при якій люди потоком перетинали кордон. Він сказав, що їх стіна зупинила 99,9% цих людей», – розповів Трамп.

За задумом, мур простягнеться на одну тисячу миль (1609 км) кордону, у такий спосіб закривши прогалини, які залишилися після аналогічного проекту Джорджа Буша-молодшого. Всього ж кордон між двома країнами має протяжність приблизно 3100 км і проходить найрізноманітнішими ландшафтами, у тому числі через скелі та річки, які планується використовувати як природні перешкоди. Крім складних будівельних робіт, план Трампа передбачає геодезію, викуп земель, будівництво під’їзних доріг та іншої інфраструктури.

На сьогодні не зовсім зрозуміло, як саме виглядатиме «стіна Трампа» на практиці. Спочатку президент хотів зробити мур бетонним (за аналогією до Берлінського), але на це йому б знадобилося орієнтовно 339 млн кубічних футів цементу – це втричі більше, ніж пішло на грандіозну греблю Гувера в нижній течії річки Колорадо. Потім Трамп схвалив дизайн стіни, що складається зі сталевих рейок висотою понад шість метрів, проте виявилося, що їх легко розпиляти бензопилою.

Передбачається, що технічно мур буде серією парканів, зібраних із різних елементів залежно від передбачуваного навантаження. У місцях, де особливо активні мексиканські наркоторговці, бар’єр буде складатися з трьох ліній, одна з яких– це вбиті глибоко в землю бетонні колони. Окремі ділянки кордону, вздовж яких мур не прокладений, будуть обладнані електронними датчиками руху. Охороняють мур понад 18 тисяч співробітників Митно-прикордонної служби із залученням дронів та гелікоптерів.

Від самого початку було зрозуміло, що платити за мур Мексика не збирається – тамтешній уряд виступив із різкою критикою задуму 45-го президента США. На думку ж Трампа, Мехіко побічно профінансує будівництво бар’єру завдяки новій торговій угоді USMCA, яка прийшла на зміну NAFTA. Ліберальні американські медіа також виступили проти плану Трампа, а в штабі Демократичної партії вказали, що будівництво стіни суперечить американським цінностям. Проти муру на кордоні виступили екологи, на думку яких, паркани завдають шкоди навколишньому середовищу, заважаючи природній міграції тварин. У проекту є й юридичні недоліки: договір між Мексикою та США від 1889 року забороняє будь-які перешкоджання вільній течії річки Ріо-Гранде, по якій проходить держкордон, через що стіну доведеться будувати на віддалі від мінливого русла річки і, відповідно, досить далеко від фактичного кордону. В результаті деякі американці ризикують опинитися на «нейтральній території» просто за межами паркану.

Photo: trumpoutlet.com

Надзвичайний стан у США

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який тимчасово наділяє президента США розширеними повноваженнями для боротьби із кризою. Право на його введення належить американському лідерові. До 1976 року глава держави міг використовувати його з будь-якого приводу, який, на його думку, загрожував національній безпеці країни. Потім процедура була регламентована Законом про надзвичайні положення від 1976 року (National Emergencies Act). Відповідно до цього документа, НС може вводитися на певний термін (як правило, до 1 року), потім у разі потреби його дія автоматично подовжується. Якщо рішення про скасування або продовження не прийнято, дія НС припиняється автоматично після закінчення року з моменту оголошення.

Головне, що дає президенту режим НС – прямий доступ до екстрених бюджетних коштів. Однак режим регулюється понад сотнею законодавчих актів, відповідно до яких президент отримує безліч повноважень. Адміністрація зі схвалення президента зможе контролювати розподіл усіх ресурсів у країні. Тобто сфери економіки, оборони, енергетики, транспорту, охорони здоров’я тощо можуть потрапити під пряме управління президента. В умовах надзвичайної ситуації ці закони дозволять президенту контролювати інтернет-трафік або використовувати військових на території країни. Вводячи режим надзвичайної ситуації, американський лідер повинен заздалегідь поінформувати Конгрес про те, якими саме правами себе наділяє.

З 1976 року американські президенти 58 разів оголошували про введення режиму НС у країні з різних причин. Так, в 1990 році режим НС був оголошений у зв’язку з війною в Перській затоці, а після серії терактів 11 вересня 2001 року – у зв’язку з боротьбою з тероризмом. Барак Обама також вдавався до НС під час епідемії свинячого грипу в 2009 році. Адміністрація Трампа стверджує, що спроби біженців із Мексики та Центральної Америки нелегально прорватися в США є аналогічною за масштабом загрозою безпеці країни.

Photo: twitter / Donald J. Trump

Нагадаємо, 25 листопада прикордонні кораблі ФСБ РФ захопили три судна Військово-морських сил ЗС України в складі двох малих броньованих артилерійських катерів та рейдового буксира, які здійснювали плановий перехід із порту Одеси в Чорному морі до порту Маріуполь в Азовському морі. Затримані українські кораблі були доставлені до окупованої Керчі. Усього команди затриманих українських кораблів налічують 24 моряки, серед яких 6 отримали поранення.

У ніч на 26 листопада було екстрено скликано засідання Ради нацбезпеки та оборони, під час якого було підтримано проект рішення про запровадження в Україні воєнного стану. З відповідною пропозицією РНБО звернулася до президента України Петра Порошенка. Особливий правовий режим пропонувалося запровадити на 60 днів. Український президент підтримав пропозицію військового комітету при главі держави, скоротивши термін дії особливого правового режиму до 30 днів. Воєнний стан діяв на території 10 областей України, які межують із територією РФ та невизнаним Придністров’ям – Вінницька, Луганська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Запорізька, Чернігівська, Херсонська – та внутрішніх водах керченської акваторії.

Читайте також: Паркан дружби народів. Репортаж з російсько-українського кордону, де росіяни побудували паркан із колючим дротом